Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 458 комбінованого типу Харківської міської ради"

АРТИКУЛЯЦIЙНА ГIМНАСТИКА

Завдяки добрій рухливості та диференцiйованiй роботі органів артикуляційного апарату ми правильно вимовляємо рiзнi звуки як ізольовано, так i в мовленнєвому потоці. Точність, сила й диференціація рухiв цих органiв розвиваються в людини поступово, у процесі мовленнєвої дiяльностi. Найпоширенішими порушеннями мовлення в дітей є дефекти вимови звуків, тому потрібно приділяти найбільшу увагу саме цій проблемі. Робота з профілактики й корекції вимовляння звуків потребує вчасного втручання, наполегливості, терпіння. Одним із видів цiеї роботи i є артикуляційна гімнастика.
Мета артикуляцiйної гімнастики — виробити повноцiннi рухи артикуляцiйного апарату, щоб його органи набували тих положень, якi потрiбнi для правильного вимовляння звукiв та об'єднання простих рухiв у складнi. Система артикуляційної гімнастики містить два види вправ: статичні i динамічний. Кожна вправа має умовну назву, щоб дiти легше її запам’ятали, i проілюстрована відповідним малюнком. Назва вправи й картинка викликають у малюка інтерес до завдання, що саме собою має важливе значення i, крiм того, дає змогу дорослому не пояснювати щоразу способу виконування тiеї чи iншої вправи.
Цілеспрямовані спецiальнi вправи готують артикуляцiйний апарат дитини до правильного вимовляння потрiбних звукiв.
Заняття з малюком слiд проводити в iгровiй формi щодня або через день, щоб уже сформованi навички закрiплювались, усталювались.Із чотирьох рокiв дитина на заняттi сидить перед дзеркалом, щоб самостiйно контролювати свою артикуляцiю. При цьому потрiбно дотримуватися точностi рухiв, рiвномiрної участi в них лiвої правої половини язика, темпу виконування, сталостi, поступового переходу вiд одного руху до iншого. Слiд так добирати вправи для засвоєння тих звукiв, вимову яких порушено, щоб маля виконувало гiмнастику поетапно: вiд простої, легкої для нього вправи до складнiшої. Не в кожної дитини все виходить одразу, тому вона може просто вiдмовитися вiд подальших занять. У такому разi не слiд зосереджувати увагу малюка на тому, що в нього не виходить. Треба похвалити його за стараннiсть i повернутися до простiших, уже вiдпрацьованих вправ, нагадавши дитинi, що й це колись не виходило. Спочатку, коли малята виконують вправи, рухи органiв артикуляцiйного апарату в них напруженi. Поступово напруженiсть зникае, рухи стають вiльншими й водночас скоординованими.

Вимоги до проведення артикуляцiйних вправ:
1. Слiд вiдпрацьовувати вмiння набувати заданої артикуляцiйної пози, утримувати її, поступово переходити з одної пози до iншої.
2. Система вправ iз розвитку артикуляцiйної моторики має мiстити як статичнi вправи, так i вправи, спрямованi на розвиток динамiчної координацiї рухiв органiв артикуляцiйного апарату.
З. Украй потрiбними є вправи з об’еднування рухiв язика й губ, оскiльки в ходi вимовляння звукiв цi органи дiють разом.
4. Заняття мають бути нетривалими, щоб маля не втомлювалось, але їх треба проводити кiлька разiв ка день. У перервах можна запропонувати дитинi погратися в рухливу гру або ж помалювати, почитати.
5. На початковому етапi слiд акцентувати увагу малюка на положеннi органiв артикуляцiйного апарату, використовуючи при цьому дзеркало. далi треба поступово переходити до вiдпрацьовування заданих артикуляцiйних поз без застосування вiдображення, з орiентацiєю вже на власнi вiдчуття й запропонований малюнок.
6. Пiд час опановування дiй, потрiбних для поставлекня того чи iншого звука, слiд принагiдно вiдпрацьовувати й тi рухи, що є обов’язковими для iнших звукiв.
Така робота дозволяє пiдготувати артикуляцiйнi органи малюка до точного вiдтворення ранiше вiдсутнього в його мовленнi або спотвореного звука та опанування правильної артикуляцii, а також скоригувати вимову вже засвоєних звукiв. Артикуляцiйну гiмнастику можуть використовувати не тiльки логопеди й вихователi дошкiльних закладiв, але й батьки, якi дбають про розвиток мовлення своїх малят.