Створення спеціальних умов для дітей, які навчаються у спецгрупі є обов’язковим. Це пов’язано з тим, що ритми повсякденного життя цих дітей більш насичені, ніж у їх однолітків із загальних груп дитячого садка.

Батькам перед укладанням дітей до сну пропонується проводити з ними обов’язкові оздоровчі процедури (підгодовувати оздоровчою їжею, вітамінним коктейлем) та виконувати артикуляційні вправи (із серії завдань логопеда). У вихідні та святкові дні, коли діти не відвідують дитячий садок зранку та перед обідом (під час заспокійливих ігор) обов’язково проводити десятихвилинну корекційну гімнастику, до якої включати артикуляційні вправи, пальцевий ігротренінг.

Успіх у роботі з дітьми залежить від тісної взаємодії батьків з логопедом, практичним психологом та іншими спеціалістами закладу дошкільної освіти. Основними завданнями батьків у цій роботі є:

· створення сприятливих умови для загального і мовленнєвого розвитку дітей;

· оздоровлення дитини;

· проведення цілеспрямованої роботи з загального та мовленнєвого розвитку дитини;

· виконання всіх рекомендацій спеціалістів;

· періодичне проведення лікування дітей в медичних установах;

· працювати у тісному контакті із спеціалістами дошкільного закладу.

Успішність розумового виховання дитини залежить від кола інтересів батьків, їхнього світогляду, від характеру спілкування з дитиною. Батькам дітей із мовними порушеннями слід пояснити, що участь родини у корекційних заходах вважається одним із факторів ефективної розвиваючої роботи. Без залучення батьків до розвитку власної дитини, контакту їх з фахівцями корекція мовлення неможлива.

Для цього корекційними педагогами використовуються такі форми взаємодії з батьками

1. Батьківські збори. На зборах логопеди знайомлять батьків з нормативними документами, програмами та їх змістом, із організацією діяльності спеціалістів у групі, із результатами роботи (чого навчились, труднощі та перешкоди у корекційному процесі).

2. Логопедичний куточок для батьків,влаштований у роздягальні групи, складається з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять із дітьми, різноманітних професійних (логопедичних, психологічних) консультацій. Інформація оновлюється один-два рази на місяць.

3. Індивідуальні консультації логопеда. Один раз на тиждень, логопед надає батькам індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини. Як правило, спочатку ініціатором тісного спілкування з батьками виступає логопед, але підвищення рівня педагогічних знань допомагає батькам усвідомити і сформулювати запитання до логопеда, пов’язані з розвитком дитини.

5. Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з’ясувати, чи задоволені вони корекційно-виховним процесом.

6. «Скринька запитань»практикується педагогами дошкільних установ уже багато років. Її влаштовують у роздягальні групи, і батьки мають можливість анонімно поставити запитання працівникам дитячого садка. Відповідь вони отримують у вигляді консультацій логопеда, психолога, в інформації на стенді чи на батьківських зборах.

7. Ознайомлення батьків із популярними новинками педагогіки і психологіїза різними напрямками виховання та розвитку дітей. Педагоги створюють у приймальній кімнаті «міні-бібліотечку», книги з якої видаються для прочитання вдома, і батьки мають можливість ознайомитись із новинками педагогічної літератури. Така форма роботи стимулює батьків до пізнання своєї дитини, закономірностей її розвитку, і вони з часом починають купувати своїй дитині різну пізнавальну літературу, яка допомагає і вдома влаштувати своєрідний пізнавальний простір.

8. «Домашні логопедичні зошити», які ми пропонуємо використовувати у корекційній роботі з дітьми-логопатами. Зошити складені за лексичними темами для індивідуальної роботи батьків з дитиною, допомагають батькам закріпити набуті дитиною протягом тижня мовні навички та вміння. Використання «Домашніх логопедичних зошитів» у корекційному процесі допомагає логопеду не тільки здійснити аналіз розвитку кожної дитини за час корекційної роботи (наприкінці навчального року), а й налагодити тісний взаємозв’язок між учасниками корекційного процесу (логопед — дитина — батьки — вихователі). Батьки, отримуючи «Домашній логопедичний зошит» із завданням, мають можливість за суботу та неділю виконати з дитиною-логопатом завдання. У понеділок батьки передають зошити вихователю, щоб він мав можливість остаточно закріпити з дітьми вивчене.

«Домашній логопедичний зошит», на наш погляд, має стати книжечкою для самої дитини. Рекомендуємо батькам постійно вклеювати до зошиту малюнки, зроблені дитиною, інші поробки. І тоді цей зошит стане засобом збирання робіт, що надасть змогу побачити динаміку розвитку дитини.

Кiлькiсть переглядiв: 121