Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 458 комбінованого типу Харківської міської ради"

Заїкання. Що це таке? І як допомогти дитині?

Заїкання є досить поширеним порушенням мовлення. За даними науковців від 1% до 3% дітей та дорослих страждає на цей недолік. На даний час відомо, що заїкання з'являється лише в дитинстві, як правило, у віці від 2 до 5-6 років. З урахуванням гендерного аспекту можна сказати, що заїкання спостерігається у хлопчиків в 3 рази частіше, ніж у дівчаток. Появі заїкання сприяють генетична схильність, всі неврологічні ускладнення, інтоксикації, дво- та багатомовність в сім’ї, ліворукість. Передвісниками Якщо дитина має порушення плавності мовлення, спеціалісти можуть використовувати різну термінологію в залежності від виду заїкання. В одному випадку у висновках фахівців ми стикаємося з терміном «логоневроз», в іншому – «невротичне заїкання», в третьому – «неврозоподібне заїкання», а іноді і «неврозоподібне заїкання з невротичними нашаруваннями».

Отже, давайте розглянемо детальніше, що стоїть за кожним із них. Невротичне заїкання або логоневроз - заїкання, обумовлене впливом психогенних чинників (переляк, зміна звичної обстановки, розлука з батьками, неправильне виховання, конфліктні стосунки в сім'ї та ін.)

При невротичному заїканні з'являються супутні рухи, які можуть бути як мимовільними, так і навмисними, коли дитина намагається переключити увагу з мовлення на дію (постукування, клацання язиком, відбивання ритму ногою або рукою, посмикування шиєю та ін.) Характерною є мінливість проявів логоневрозу, а також поєднання з іншими невротичними розладами (страхи, нічне нетримання сечі, порушення сну, загальна дратівливість). У дітей з невротичною формою заїкання часто спостерігається рецидив у 6-7 років у зв’язку зі збільшенням навантаження при вступі в школу. У 10-12 років діти починають усвідомлювати своє порушення і формується логофобічний синдром (нав’язливий страх перед мовленням).

Неврозоподібне заїкання - заїкання, найчастіше обумовлене органічним ураженням центральної нервової системи в ранньому дитинстві (наслідки травм голови, струсів головного мозку, менінгоенцефалітів). Така форма заїкання часто виникає поступово у 3-4 роки без видимих психотравматичних причин. У початковому періоді носить хвилеподібний характер, але періодів вільних від судом немає. Характерна виражена судомність язика, нерідко в поєднанні з невимушеними скороченнями м'язів обличчя і рук.

Неврозоподібне заїкання відрізняється стабільністю проявів: мовленнєві спотикання проявляються у різних ситуаціях, як на одинці з самим собою так при спілкуванні з оточуючими. У дитини, зазвичай, відсутній страх мовлення (логофобія). Неврозоподібне заїкання з невротичними нашаруваннями - заїкання, що поєднує ознаки логоневроза і неврозоподібного стану.

Рекомендації батькам, що виховують дитину із заїканням У першу чергу необхідно проконсультуватися у лікаря-невролога та вчителя-логопеда. Медикаментозне лікування заїкання залежить від його форми.

При невротичному заїканні, як правило, призначають препарати, що знижують збудливість нервової системи.

При неврозоподібному заїканні назначають лікування, метою якого є зниження тонусу мовленнєвої мускулатури, нормалізація внутрішньочерепного тиску.

По-друге, створити фіксований режим дня, що виробляє у дитини звичку до чіткого чергуванню різних видів діяльності та встановлює певний ритм життя, благодійну нормалізацію роботи вищої нервової діяльності і всього організму. Сон повинен бути не пізніше 21.00. Намагайтеся виключити рухливі ігри перед сном, ритмічну музику.

По-третє, постаратися створити в сім'ї доброзичливу, спокійну атмосферу. Уникайте явних конфліктів при дитині. Не змушуйте дитину повторювати кілька разів слова, на яких вона «спотикається». Намагайтеся менше звертати увагу на запинки та відволікати дитину у випадку її «застрягання» на якомусь звуці чи слові. Чим менше ми звертаємо уваги на це, тим менша дитина фіксує увагу на своєму мовленнєвому порушенні.

По-четверте, бажано повністю виключити можливість перегляду телевізійних програм, гучної музики. На початку виникнення заїкання намагайтеся обмежити мовленнєву активність малюка. Читайте ті книги, які дитина вже знає. Віддавайте перевагу іграм, спрямованим на розвиток дрібної моторики: конструктори, шнурівки, пазли, мозаїка та ін.

По-п’яте, відвідування дитиною спеціальної групи для заїкуватих в логопедичному дитячому саду, де для таких дітей створені оптимальні умови розвитку.

На сьогоднішній момент, існує досить багато способів подолання заїкання. Ми перерахуємо лише деякі з них. Логопедичні методики:

1. Уповільнення темпу мовлення чи проспівування слів;

2. «Ритмізація мовлення» як спосіб її гальмування (задається завжди уповільнений ритм);

3. Метод тривалого мовчання;

4. Методика Л.З. Арутюнян (Андронової) – синхронізація мовлення з рухами пальців провідної руки;

5. Дихальна гімнастика - метод А.Н. Стрельникової;

6. Руховий контроль артикуляційного апарату;

7. Супровід мовлення написанням.

Неврологічні методики:

1. Медикаментозне гальмування;

2. Седативні (заспокійливі) відвари і настоянки трав;

3. Фізіотерапевтичні процедури - гальмівні методики;

4. Голковколювання та рефлексотерапія - гальмівні методики;

5. Гіпноз зі створенням домінанти гальмування активності нервових центрів;

6. Загальнозміцнююча терапія і терапія, що поліпшує живлення клітин мозку;

7. Заспокійлива психотерапія.

Сучасні комп'ютерні технології. Мультимедійний комплекс «BreathMaker» ставить собі за мету позбавлення від заїкання, повне відновлення мовленнєвої функції і підвищення якості мовлення. Корекція заїкання починається з семирічного віку. Для роботи необхідні комп’ютер, навушники та мікрофон. Курс розрахований на 30 занять, які проводяться під контролем батьків, логопеда або самостійно.

Отже, при рано розпочатому систематичному лікуванні та корекції невротичне заїкання можна подолати або значно зменшити його прояви. Неврозоподібне заїкання, як правило, важко піддається корекційному впливу і вираженість його симптомів залежать від основного захворювання. Але настрій на позитивний успіх повинен завжди нас супроводжувати, тому що наша впевненість додає впевненості і нашій дитині.